Персональний felix felicis для «Бенфіки»

Поки живі легенди футболу не молодіють, нове покоління вже впевнено починає наступати їм на п’яти. Причому акселерація дається взнаки і в футбольному світі — тепер гравці зовсім не бажають чекати десь до 25 років, щоб увійти до елітного ешелону.

Яскравим прикладом цього є Жоау Феліш. Так-так, ви точно вже мали чути про нього. Це той хлопець, який проводить лише свій перший повноцінний сезон на професійному рівні, це він у 19 років вже коштує 120 млн євро і це саме йому цього четверга вдалося стати наймолодшим гравцем, який оформив хет-трик у Лізі Європи! Ким його тільки вже не охрестили: і «новим Зіданом», і «майбутнім Роналду», і «покращеною версією Неймара», і «реінкарнацією Кройфа». За ним полюють такі потужні європейські ґранди, як «Реал», «Барселона», «Ювентус» та «Манчестер Сіті», не зважаючи на суворі трансферні умови з боку «Бенфіки». Проте давайте не піддаватися хвилі передчасного хайпу та поглянемо на реальні цифри, щоб тверезо оцінити, чи справді вартує цей хлопець таких шалених грошей.

Отже, якщо взяти поточну статистику Жоау за сезон 2018/2019, то можемо зауважити, що його поява в основі «Бенфіки» стала нормальним явищем лише із другої половини сезону, починаючи із зими 2019 року. Загалом, у цьому сезоні він вже провів 36 матчів і 2295 чистих хвилин ігрового часу. Тобто в середньому Жоау перебуває на полі приблизно 63-64 хв за гру. Здавалося б, цього замало, щоб можна було робити якісь глобальні висновки про результативність, але Жоау Феліш — це той випадок, коли тривалість його присутності на полі не відіграє ключової ролі. Особливо чітко це видно по його виступах у Прімейра-Лізі: молодий футболіст деколи міг здійснити значно більше результативних дій за відведених йому 60 хв, ніж за повноцінний матч.

Тепер, власне, перейдемо до його результативності. У системі гол+пас у нього показник 22 за 36 матчів, який включає 15 голів та 7 гольових передач. Дуже навіть непоганий баланс як для другого нападника: дві третини показника припадає на власні голи і третина на асистування партнерів по команді. В середньому Жоау потрібно 153 хвилини, щоб відзначитися голом, тобто за логікою він мав би забивати кожні 1,7 матча. І хоча не надто коректно порівнювати «мабутнього Роналду» зі справжнім, на 15 років старшим, живою легендою, яка грає в зовсім іншому за своєю філософією клубі та на іншій позиції, але все ж. Кріштіану в середньому проводить значно більше часу на полі, ніж його молодий співвітчизник — 83 хв, і йому необхідно 124 хвилини для забитого м’яча, а це 1,3 матча. Погодьтеся, різниця не колосальна. І все виглядає ще краще у порівнянні із одноклубником Роналду та конкурентом Феліша по позиції, Пауло Дібала, який на даний момент вважається найкращим другим нападником у світі (до речі, Феліш у цьому рейтингу не надто відстає і вже посідає 3 місце!) Пауло за середнім показноком проведеного на полі часу лише на хвилину випереджає Жоау (65 хв). Зате йому необхідно аж 242 хв, тобто 2,7 матчів, щоб забити гол! Знову ж таки повторюся, тут ще й відіграє роль загальнокомандна побудова гри і тактика: одна справа займати позицію second striker в «Бенфіці» і зовсім інша в «Ювентусі», де є той же ж Роналду у якості головної забивної сили.

Якщо ж вимірювати періодичність голів Жоау Феліша з точки зору ударів, то гравцеві треба пробити по воротах близько 4,7 разів, щоб реалізувати гол, і це справді чудовий показник! (Роналду, до прикладу, для цього потрібно аж 8,54 ударів). Проте тут і криється найцікавіше. Феліш не занадто щедрий на удари і в середньому завдає їх 2,6 за гру. Звідси і маємо те, що забиває він приблизно через матч. Але не зважаючи на відносну скупість у плані пробивань, Жоау доволі виважений гравець і надає перевагу вичікуванню моменту, а не перспективі марнування нагод. Саме тому, зі всіх його ударів 42,5% ідуть у площину воріт. Його показник точних передач не мегавидатний, але й непоганий водночас — 78%. Знову ж таки, давайте порівняємо його із поки що найкращим second striker-ом Дібала. Хоча і юному португальцю ще бракує точності у порівнянні з 88% від аргентинського гравця «Ювентуса», проте за кількістю ударів, необхідних для забитого гола, та ударами за матч він вже встиг його випередити (у Дібала це 7,7 ударів/гол та 2,57 ударів/матч; у Феліша, як згадувалося вище, 4,7 ударів/гол та 2,6 ударів/матч). Врешті, Феліш взяв участь у 19,5% гольових епізодів своєї команди, а Дібала у 17%.

Щодо індивідуальних якостей гравця, то важко не зауважити його чудової реакції, розуміння партнерів, технічності і класного дриблінга зокрема. Саме ця багатогранність скілів дала йому можливість за поточний сезон попробувати себе на різних позиціях: атакувального півзахисника, правого та лівого вінгера, проте закріпився він саме як другий нападник і в цьому амплуа відіграв 21 матч із 36. А позиція, скажімо, не найпростіша. Другий нападник розташовується трохи вище над атакувальним півзахисником, але і є своєрідною опорою для центрфорварда (або так званим «відтягнутим форвардом»), а паралельно ще й виходить на одну лінію з вінгерами. Крім того, його роль полягає як в тому, щоб створювати гольові моменти для партнерів по команді, так і в тому, щоби самому брати ініціативу у свої руки та забивати. І головне, вміти знайти між цими функціями ідеальний баланс. 19-річному хлопцю навряд чи відвели б таку відповідальну та універсальну роль, якби у нього не було чудового бачення гри і відчуття партнерів та доцільності моменту. За статурою та манерою гри цей худорлявий високий хлопчина не підходить на роль атлетичного таранного нападника. Проте його швидкість, гнучкість та маневренність дуже нагадують Анхеля Ді Марію в його найкращі часи в «Реалі» (у цих двох навіть ріст та вага збігаються :) )

Тим не менше, попри численні плюси цього молодого таланта, його трансферна вартість росте у неприродньо швидкому темпі. Перед стартом сезону він коштував лише 2 млн €, а станом на сьогодні у всіх таблоїдах можна побачити крикливу цифру 120 млн €. Хоча його реальна ціна на Transermarkt оцінюється десь у 35 млн €. Що ж, можливо, перший професійний сезон ще аж ніяк не є гарантом того, що така результативність португальця зберігатиметься незмінною і надалі. Тому варто, як мінімум, поспостерігати за юнаком до кінця сезону, подивитися, наскільки далеко дійде «Бенфіка» у ЛЄ, дочекатися його дебюту за збірну Португалії (лише б не проти України :) ) і аж тоді вже упевнитися, чи він реально вартує поставленої за нього захмарної трансферної ціни.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *