Не вангуєм, а аналізуєм або «Плей-оф лише почався, а ми вже робимо висновки»

16.02.2018

Author of the article: Iryna Ivasiv


Ліга Чемпіонів та Ліга Європи фуріями увірвалися в зимове футбольне життя. Лише 2 дні вистачило європейському футболу, щоб остаточно відійти від тенденцій лаконічності і показати, що 4, а то і 5 голів за матч тепер не проблема в будь-якому разі (будь-то Базель-МанСіті чи матч Реал-ПСЖ, вартий фіналу чи більшість матчів 1/16 Ліги Європи). І справді, наприклад, за 2 дні у 3-х матчах з 4-х у ⅛ ЛЧ було забито по 4 голи за гру у різних варіаціях (2:2 у протистоянні Ювентус-Тоттенхем, 0:4 Базель-Манчестер Сіті і 3:1 у вищезгаданому матчі Реал-ПСЖ). Ну а Ліверпуль то й узагалі негостинно залишив 5 м‘ячів у дома в Порту.

Проте хотілося б звернути особливу увагу на 2 топ-матчі ЛЧ, де все не зовсім однозначно. Думаю, ви здогадуєтеся про що я.

І перше спільне у обох команд і двох різних матчів, це воротарі. Здавалося б, як можна порівнювати 40-річну легенду, Джанлуїджі Буффона, і 24-річного Альфонса Ареолу, у якого ще все попереду? Проте саме у двох протистояннях вівторка та середи спільна риса таки знайшлася. І, скажімо так, не найприємніша риса.

Спочатку вернімося в Турин. Пригадуєте, як був забитий гол у матчі Ювентус — Тоттенхемна 72 хв, коли «шпори» зрівняли рахунок? Еріксен красиво відправив м‘яч у нижній воротарський кут. Тоді всі з сумом констатували факт, що реакція у Буффона уже не така, як раніше. Якщо ще удар Кейна на 35 хв, що закінчився голом, парирувати було практично неможливо, то такі м‘ячі, як гол #2, Джіджі колись спокійно витягував. Хоча загалом, протягом матчу легендарний воротар б‘янконері тримався достойно, тому він спокійно може відповідати критикам у дусі майстра Йоди: «Коли ж і тобі 40 років буде, не так бадьоро будеш виглядати ти»

А от у випадку Ареоли така відмовка не пройде. ПСЖ, клуб який зробив сам себе на грошах та ентузіазмі (хоча на грошах таки в першу чергу), виробив свій ефективний атакувальний стиль (тепер в тренді вже не MSN, а MCN), став найрезультативнішим клубом Європи, але не зміг надійно захистити свої ворота! Третій гол у цьому матчі  був забитий, коли Ареола не впорався зі своїм завданням, вибивши м‘яч у ноги своїм захисникам (і, як виявилося, гравцям Реалу теж). Знову ж таки, ми не будемо його звинувачувати за попередні пропущені голи і тим більше за реалізоване пенальті Роналду. Але треба врахувати, що Реал створив багато гольових моментів, особливо в другому таймі, і ці моменти були змарновані виключно з вини самих гравців королівського клубу, а не через чудовий перформенс воротаря у зв‘язці із захистом. І навіть коли Роналду пробивав штрафний вище воріт чи момент марнувався в інший спосіб, дивлячись на Ареолу важко було назвати його готовність «бойовою». Тому мало просто не ловити гав, а ще й не бути розгубленим і не робити швидких панічних рішень, коли контратакують твої ворота. Особливо знаючи, що окрім Роналду і Бенземи (ой, налякали двома голами за сезон)) ), у вершкових ще є Іско із стовідсотковим показником точності пасів і, наприклад, Асенсіо, який вийшовши з заміни у другій половині тайму, встиг віддати дві гольові передачі! Звісно, що знайдуться і ті, що звинуватять у всьому суддів (і в принципі, критикувати їх таки є за що), але й Альфонсу Ареолі не завадить попрацювати над реакцією та рішучістю у критичних моментах.

А тепер перейдемо до хорошого, до нападу. Що тут сказати, топ-бомбардири Ліги чемпіонів часу не марнували і відразу ж розпочали другу фазу євротурнірів із голів.

Кріштіану Роналду під кінець першого тайму у матчі Реал — ПСЖ реалізовує пенальтіпісля фолу Ло Чельсо проти Крооса. І щоб критики не говорили багато про «накрутку» голів за допомогою стандартів, у другому таймі користується помилкою воротаря та захисників парижан, добиває м‘яч і таким чином забиває свій 11-й гол у цьому сезоні ЛЧ.

Тому передбачення Едінсона Кавані щодо того, що наявність в команді зірок не завжди означає наявність голів, стосувалося, напевно, лише його клубу.

У матчі, що відбувся на день раніше за вищезгаданий, бомбардир ЛЧ #3 також не спав. Гаррі Кейн на 35 хв матчу Ювентус — Тоттенхем забив свій 9 гол у турнірі, причому всі ці м‘ячі були забиті виключно із гри. А ще й встиг встановити рекорд, адже він перший, хто забив 9 м‘ячів у своїх перших 9 матчах ЛЧ.

У команді суперника так само відзначилися топові бомбардири Серії А, одноклубники Ігуаїн і Дібала, які нараховують по 14 голів у італійському чемпіонаті. Перший оформив дубль за перші 10 хвилин першого тайму (забагато слова «перший» на сантиметр квадратний, чи не так? ;) ). Ну а Пауло Дібала в компанії з Маріо Манджукічем та колишнім «гірником» Дугласом Костою якісно працювали по всьому периметру.

У матчі ж, що відбувся на день святого Валентина, перший тайм проходив під егідою «битви егоїстів». Особливо це стосувалося Неймара, який практично не ділився м‘ячем у першій половині матчу, чим аж почав дратувати Мбаппе, грав досить агресивно, чим «заслужив» жовту картку і загалом, усіма способами намагався виділитися, чим… намагався щось доказати потенційно майбутньому клубові? Хто-зна. Іронія в тому, що гол врешті забив Рабйо, так і залишивши його єдиним для ПСЖ за матч. Другий тайм уже був більш згрупованим, робота команди домінувала над індивідуальною виконавчістю в порівнянні з першою частиною зустрічі. Замість стрибків м’яча від Роналду до Неймара та їхніх змарнованих моментів, гра стала більш сконцентрованою, що і принесло королівському клубові ще 2 м‘ячі.

Загалом, довгоочікувані події, на мою думку, цілком виправдали сподівання фанатів, а матчі-відповіді обіцяють бути, можливо, ще запеклішими. Ну і я, звичайно ж, буду за ними стежити і ділитися з вами своїми думками :)

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *